Життя прожити...

Originally published at ЛИПОВИК. You can comment here or there.

Мої друзі з Едмонтону організували мені сюрприз на День Народження. Дякую моїх коханій дружині Богдані, брату Степану, Сюзанні, пані Стефі, Наді, Родині Йопик та родині Воротиленків. Дякую всім хто розділив зі мною святкування мого ювілею!

Originally published at ЛИПОВИК. You can comment here or there.

Джерело: UNF УНО

Originally published at ЛИПОВИК. You can comment here or there.

My wedding. Ivan Lypovyk and Bohdana Stepanenko-Lypovyk.

© ЛИПОВИК

 Багато часу сплинуло з моменту коли був написаний останній пост. Зараз я живу і працюю в Канаді. Надворі 14 травня 2010 року. В Україні до влади прийшов президент Янукович. Після 5ти років бурхливих різнополярних стосунків ми з Наталкою остаточно розійшлись.

В залежності від ситуації намагатимусь закидати щось цікавень до свого блогу. В Канаді багато Української інтелігенції минулого сторіччя, а отже досить велика і потужна Українська громада. Описувати свої враження від Канади я почну тоді, коли прийде муза )) (все ніяк не знаходжу час), а поки до вашого розгляду декілька статей про Україну очима діаспори:

( ...далі » )

© ЛИПОВИК

Велике THANKS!

© ЛИПОВИК

Оголошую конкурс на кращий слоган! Хто виграє - тому ПИВО! Багато пива!!!

© ЛИПОВИК

На 90% уже завершено створення сайту моєї майбутньої компанії з продажу металевих вхідних дверей www.dvercyata.com.ua . Прошу зайти у гості і підказати, шо там ше слід додати, поправити чи взагалі викинути нафіг!

You are wellcome! 

© ЛИПОВИК

Так можна перефразувати усім відомий маскальський вислів. А все тому, шо перший день весни у цьому році став істинно незабутнім. Тиждень в Одесі чекали на перевантаження нашого китайського вантажу, і нарешті дочекались. Ввечері 28 лютого виїхали на 6 км Київської траси для перевантаження з контейнера на фуру. 5 годин перекидали 285 дверей, о 4 год. ранку нарешті закінчили. Мобільний оператор Life:) „привітав” з першим днем весни смскою „у вас недостатньо коштів на рахунку”. Задоволені, замучені і щасливі ми побажали щасливої дороги водієві і пішли шукати таксі, і тут почалось…
На заправці поросили оператора замовити таксі, той зараза просто так не хотів, просив завдаток, прийшлось віддати двохсотгривневу купюру. Поки ми з нетерпінням чекли таксі, у Віті (друг, з котрим летів до Китаю) задзвонив телефон і вираз обличчя зробився таким, шо у всіх аж „мурашки по шкірі”. Дзвонив водій, треба повертатись, вивантажувати все і заново укласти. Ну аж такого злого жарту ніхто вже не в силах був зрозуміти,- то був не жарт! Таксисту заплатили 15грн. за виклик і повернулися до фури. Вона стояла на узбіччі похилившись на один бік, тент був такий напружений, що здавалось ось-ось прорветься. Хороші хлопці китайці забили контейнер дверима так, що на чотирнадцятиметрову фуру під саму стелю ледь все помістилося. А тут – ОПА! В голову здорових ідей звісно не приходило, розвантажувати уже явно ніхто не міг, та й не було куди. Не на сніг же!
Такого подарунку долі ніхто не очікував і поки йшли додому всіх якась кондражка хапанула і почали тупо сміятись. У руках велика сумка Івана (у брата мого), у мене валіза з речами, а таксі на заправці нам уже ніхто не замовить бо ми з усіма пересварились. Мобільного телефону якоїсь служби таксі не було ні у кого, а чотирьом бугаям о 4год ночі ніхто не зупинявся. Пройшли кілька кілометрів до наступної заправки і вже там викликали таксі.
І була ніч, і був ранок 1 березня, прокидатися треба було по-швидше і розгрібати ситуацію. Задача була не легка. Дано: 1 вщент забита перекособочена фура, котра у такому вигляді нікуди не поїде; 0 вантажників; відсутність місця для розвантаження; два голодних, невиспаних, замучених гаврики. А діяти треба швидко, бо за добу простою 100 дулярів тре платити. І шо ми вирішили! Замовили ще одну фуру, щоб відвезти двері у двох машинах. Нам підігнали фуру з прицепом. Водій кіпішує, бо двері от-от проломлять каркас і виваляться з машини, а перевантажувати нема кому. Ми з Іваном, томно піднімаємося на ноги і розуміємо, шо сьогодні ми уже нічо не піднімемо у руки. Ловимо „кастрюлю” (типове одеське таксі) їдемо на 7км шукати вантажників, по дорозі розпитуємо водія як би то зробити дешевше. Дякувати Богу дядько виявився справжнім Одеситом і відразу відвіз нас куди тре. Він привіз нас на те місце де тусуються вантажники і там ми одразу забрали чотирьох гавриків. На диво погодились відносно не дорого. За 4 год. у нас уже був завантажений прицеп і дві фури. Ось так вийшла нам „економія” на перевезенні фурою, а не контейнеровозом. Замість одної машини прийшлось гнати дві, та ще й двічі все перевантажувати.
Зараз я десь у Хмельницькій області, на годиннику 3.27. Причеп троха поламався і ми на годинку зависли. Завтра чекає веселе розвантаження!
Як казав мій сусід „Бізнесмен блін, хрєєнов!!!”

© ЛИПОВИК

Почав останнім часом спілкуватися з дівчатами, котрі через свою юну дурість плачуть у свої 24-27 за втраченим коханням. Після того як розповідав свою історію розбитого серця, вони майже в один голос мене типу заспокоювали „Вона сама про це дуже жалітиме”. Я навіть не сумніваюсь, але „Хто їй винен!?” Мені вона тоді вже точно непотрібна буде. Якщо зараз у мене залишилось ще 0.00001% тих почуттів до неї, то з кожним днем до цієї кількості нулів додається ще один. Уже скоро ця цифра округлиться до нуля остаточно.

Виходячи зі свого, як каже мій друг Богдан багатого переважно-негативного досвіду дозволю собі такі роздуми відносно дівчат, котрі в молодості шукають принців, а з часом починають розуміти, що принци були, та дівчатка ними зневажили. І нарешті з часом доходить, що для того щоб бути вартою омріяного принца, самій би не завадило бути принцесою.

© ЛИПОВИК

Моя дуже хороша подруга прочитавши “Завет” Кіплінга російською, надіслала мені український текст у перекладі Євгена Сверстюка та варіант Василя Стуса.

Редьярд КІПЛІНҐ (в перекладі Євгена Сверстюка)

ЯКЩО…
Як вистоїш, коли всі проти тебе—
Упали духом і тебе кленуть, і
Як всупереч усім ти віриш в себе,
А з їх невіри також візьмеш суть;
Якщо чекати зможеш ти невтомно,
Оббріханий — мовчати і пройти
Під поглядом ненависті, притому
Не грати цноти ані доброти;

Як зможеш мріять — в мрійництво не впасти,
І думать — не творити думки культ,
Якщо Тріумф, зарівно як Нещастя,
Сприймеш як дим і вітер на віку;
Якщо стерпиш, як з правди твого слова
Пройдисвіт ставить пастку на простих,
Якщо впаде все, чим ти жив, і знову
Зумієш все почати — і звести;

Якщо ти зможеш в пориві одному
Поставить все на карту — і програть,
А потім — все спочатку, і нікому

© ЛИПОВИК

Тільки пару днів тому зміг перейти на безлімітний пакет 512кб. В управлінні на сторінці www.my.ukrtelecom.ua у мене стояв запис “немає доступнихтарифних планів”. Прийшлося дзвонити і ходити до них щоб включили таку можливість. Так, що зараз маю 512кб Unlim і всього за 50 грн бо підключив по мережі ще двох сусідів. Тепер я тут житиму!

І ще! Нарешті наклеїв українські літери на свій ноут. Тепер писатиму більше

P.S. ліньки було сідати за настольний комп, у ліжку зручніше  

© ЛИПОВИК

Любовь измеряется мерой прощения,

привязанность - болью прощания,

а ненависть - силой того отвращения,

с которым ты помнишь свои обещания.

И тою же мерой, с припадками ревности,

тебя обгрызают, как рыбы-пирании,

друзья и заботы, источники нервности,

и все-то ты знаешь заранее…

Кошмар возрастает в пропорции к сумме

развеявшихся иллюзий.

Ты это предвидел. Ты благоразумен,

ты взгляд своевременно сузил.

Но время взрывается. Новый обычай

родится как частное мнение.

Права человека по сущности - птичьи,

а суть естества - отклонение,

свобода - вот ужас. Проклятье всевышнее

Адаму, а Еве напутствие…

Не с той ли поры, как нагрузка излишняя,

она измеряется мерой отсутствия?

И в липких объятиях сладкой беспечности

напомнит назойливый насморк,

что ценность мгновенья равна Бесконечности,

деленной на жизнь и помноженной на смерть.

Итак - подытожили. Жизнь - вощвращение

забытого займа, сиречь - завещание.

Любовь измеряется мерой прощения,

привязанность - болью прощания…

© ЛИПОВИК

Цей блог (журнал, персональний сайт Івана Липовика, щоденник, і т.д) являеться повністю упередженим, абсолютно необ’єктивнив і аж ніяк не інформаційним інтернет-джерелом. Уся інформація подається виключно суб’єктивно, так як її розуміє і сприймає автор (тобто я - Іван Липовик). Відповідальність за зміст і наповнення не несе ніхто і ні перед ким, окрім мене перед моїм сумлінням. Авторські права збережено, копіювання і поширення інформації дозволяється усім в міру їхнього ж морально-етичного виховання!
Метою ведення цього блогу є лише моє особисте бажання робити це. Записи які стосуються мене, мого особистого життя і моєї діяльності викладені на цьому ресурсі в наукових, розважальних, пізнавальних та інших цілях.

Кожен бажаючий має повне право давати оцінки мені і моїм діям, тому запрошую усіх до дискусії у коментарях та гостьовій!

Цікавого та корисного Вам перегляду, мої дорогі друзі!

© ЛИПОВИК

Za vidsutosti chasu vyvishyu poky lyshe fotoalbom, post pro Kytai napyshy piznishe.

© ЛИПОВИК

Зустрівся сьогодні в інтернеті зі своєю бойовою подругою по революції. Поговорили про теперішнє, згадали минуле. Вирішив викласти деякі фото з тих часів:

Революційні спогади…

© ЛИПОВИК

Ширяючи просторами інтернету надибав прикольні теми щодо Чешської мови.

Пока вы будете помнить русский, ваша жизнь в Чехии будет одним сплошным весельем. «Вонявки» в переводе с чешского духи, «Черствые потравины» - свежие продукты, «Падло с быдлом на плавидле» - статный парень с веслом на лодке «Ахой перделка» - привет подружка Говорят, что несколько лет назад русские туристы ржали до икоты, глядя на рекламные щиты «Кока-колы». Там красовалась традиционная замерзшая бутылочка, а надпись на щите гласила: «Доконали тварь!» Русские не сразу и соображали, что в переводе с чешского сия надпись это всего лишь мощный рекламный слоган - «Совершенное творение!». В Праге над входом в некоторые увеселительные заведения красуется надпись -«Девки даром» - всего лишь, что девушки не платят за вход!

© ЛИПОВИК

Владей собой среди толпы смятенной,
Тебя клянущей за смятенье всех.
Верь сам в себя, наперекор вселенной,
И маловерным отпусти их грех;
Пусть час не пробил, жди, не уставая,
Пусть лгут лжецы, не снисходи до них;
Умей прощать и не кажись, прощая,
Великодушней и мудрей других.
Умей мечтать, не став рабом мечтанья,
И мыслить, мысли не обожествив;
Равно встречай успех и поруганье,
Не забывая, что их голос лжив;
Останься тих, когда твое же слово.
Калечит плут, чтоб уловлять глупцов,
Когда вся жизнь разрушена, и снова
Ты должен все воссоздавать с основ.
Умей поставить, в радостной надежде,
Но карту все, что накопил с трудом,
Все проиграть и нищим стать, как прежде,
И никогда не пожалеть о том,
Умей принудить сердце, нервы, тело
Тебе служить, когда в твоей груди
Уже давно все пусто, все сгорело,
И только воля говорит: “Иди!”
Останься прост, беседуя с царями,
Останься честен, говоря с толпой;
БУДЬ прям и тверд с врагами и друзьями,
Пусть все, в свой час, считаются с тобой;
Наполни смыслом каждое мгновенье,
Часов и дней неумолимый бег, -
Тогда весь мир ты примешь во владенье,
Тогда, мой сын, ты будешь Человек!

Цей вірш випадково потрапив мені до рук наприкінці ділової поїздки до Одеси, з якої я щойно повернувся. Справа, за котру ми з друзями збираємось взятися досить ризикована і потребує великих капіталовкладень. Завдяки словам Кіплінга рівень віри у власні сили підвищився ще на +5.

Редьярду respect!

© ЛИПОВИК

Сьогодні завершив своє резюме. Пропоную його на ваш розгляд. Якщо є зауваження - пишіть! Я зараз знаходжусь в активній фазі пошуку нової роботи, тому з радістю прийму ваші пропозиції і рекомендації.

Іван Васильович Липовик

Київ
вул. Щербакова, 31а, кв. 28
Тел. +38 050 374 43 72
E-mail: ivan@lypovyk.org.ua
WEB: www.lypovyk.org.ua
Дата народження: 4 травня 1982р.

© ЛИПОВИК

відео-репортаж: http://video.novy.tv/reporter/reporter_2006_08_24-3.wmv (0.8Mb) Правий і лівий береги Дніпра та всю Україну з’єднали живим ланцюгом на столичному пішохідному мості.

Національно свідома молодь і прості перехожі стояли тримаючися за руки. Гасла, як під час помаранчевої революції – схід і захід разом.

Стояли “ЗА” єднання українського народу, і “ПРОТИ” спекуляцій на темах мови та розрізнености. Мовляв, нинішні політики маніпулюють громадською думкою щодо цих питань.
Переглянути відео-репортажПереглянути відео-репортаж: http://video.novy.tv/reporter/reporter_2006_08_24-3.wmv (0.8Mb)

© ЛИПОВИК

Завтра у Чернівцях представники “Студентської хвилі” та обласного штабу кандидата на пост Президента України Віктора ЮЩЕНКА пікетуватимуть обласне Управління МВС України у Чернівецькій області на знак протесту проти репресій студентів з боку міліції.

Як передає кореспондент УНІАН, студенти вимагатимуть піти у відставку керівництво обласного УМВС, оскільки в ніч з 15 на 16 жовтня міліція та співробітники ДАІ звинуватили їх у скоєнні ДТП, коли вони їхали на Всеукраїнське студентське віче на підтримку В.ЮЩЕНКА до Києва.

Крім того, 15 жовтня обласного координатора громадянської кампанії “Пора” Івана ЛИПОВИКА люди в цивільному затримали на автовокзалі Чернівців. 18 жовтня І.ЛИПОВИКА викликали до слідчого СБУ, де він давав пояснення, чи готуються на Буковині “масові молодіжні заворушення”, отримавши попередження, якою є “законодавча відповідальність за зберігання та виготовлення зброї та вибухівки”. На вчорашній прес-конференції сам І.ЛИПОВИК зробив заяву для ЗМІ, повідомивши, що “серед буковинських активістів “Пори!” немає раніше судимих, наркоманів, що практично всі член організації “є успішними студентами, яким не байдужа доля країни”. І тому, за його словами, якщо днями “нам хтось щось підкинуть – знайте, де провокація і шантаж”, - сказав лідер “Пори!”.

© ЛИПОВИК

Заява
[18 березня 2005 ]

Голові Чернівецької обласної державної адміністрації п. Ткачу М.В.

В часи “Помаранчевої революції” молодь відіграла головну роль, довела свою вагому громадську позицію, стала прикладом у боротьбі для всього народу. Зараз в молодіжному середовищі є значна маса проблем, які вимагають негайного вирішення.

© ЛИПОВИК

Учасників голодування в Чернівцях, які протестують проти перебування на посаді ректора Буковинської державної фінакадемії Володимира Прядка, 10 травня о 12.00 виписали з лікарні й вони повернулися в наметове містечко.

Натомість родина ректора заявила, що готова теж розпочати власне голодування – на знак протесту проти дій студентів.

Нагадаю, що на дев’ятий день голодування, 5 травня, шістьох учасників акції протесту (трьох хлопців і трьох дівчат, одній із яких ще не виповнилося 18 років) доправили до лікарні.

© ЛИПОВИК

БУКОВИНСЬКА ВЛАДА ЦІЛУ НІЧ ПРЕСУВАЛА АКТИВІСТІВ “ПОРИ”, ЯКІ НАПРАВЛЯЛИСЬ НА СТУДЕНТСЬКЕ ВІЧЕ У КИЇВ
Вчора працівники Чернівецьких “правоохоронних” органів вчерговий раз показали своє істинне лице.
Близько 19 години вечора на центральному автовокзалі відбулося безпрецедентне, брутальне затримання активіста ГК “Пора!” Липовика Івана. Як тільки він вийшов з машина таксі двоє працівників міліції схопили його по-під руки і без будь-яких пояснень поволокли до службового автомобіля. Іван пручався і вимагав пояснень. На вимогу пред’явити посвідчення, представитись, згадані вище особи сказали що ТАМ все розкажуть. Кілька студентів, які в цей час також знаходились на автовокзалі намагались допомогти Івану але “правоохоронці” швидко затягнули його у автомобіль. В автомобілі одягли наручники і повезли до Шевченківського РВ Чернівців.

© ЛИПОВИК

Журнал Time назвав онлайновий відеосервіс YouTube кращим винаходом 2006 року.

У рейтингу нова служба обігнала вакцину Gardasil від компанії Merck, що захищає жіночий організм від вірусу папіломи, а також залишила за светр Hug Shirt, здатний імітувати обійми коханої людини.

У число наукових досягнень поточного року журнал також вніс гіпоалергенних котів, яхту на сонячних батареях, вітрову турбіну для домашнього користування, апарат для швидкого умертвіння лобстерів, робота-дегустатора вин, робота-рятувальника і деякі інші винаходи. Торік найвидатнішим науковим досягненням стала перша у світі клонованна собака Снаппі.